АГЛЮТИНAЦІЯ (лат. аgglutinatio — склеювання) — склеювання в грудки і випадання в осад (з гомогенної суспензії) бактерій, еритроцитів та інших клітинних елементів. Розрізняють специфічну А., яка викликається сироваткою крові, імунізованою відповідними клітинами (імуноаглютинація), і хімічну, залежну від зміни рН середовища (кислотна А.) або концентрації солей. Реакція А. (на відміну від реакції преципітації) дає позитивний результат при значному розведенні імуносироваток, тобто при малій кількості антитіл, що дало підставу використовувати її для виявлення антитіл у сироватці крові хворих, а також у випадках, коли є лише розчинений, а не корпускулярний антиген. Для цього антиген адсорбується (див. Адсорбція) на поверхні частинок, що утворюють гомогенні суспензії (частинки колодію, отримані з водно-ацетонового розчину), або клітин, які потім використовуються для реакції А. Переважно застосовують еритроцити людини або тварин, здатні адсорбувати на своїй поверхні різні антигени. Іноді залежно від характеру антигену потрібна попередня обробка еритроцитів. Антитіла, що зумовлюють А. бактерій та інших клітин, отримали назву аглютинінів. За теорією Ерліха, аглютиніни мають гаптофорну та ергофорну групи. Втрачаючи при різних діях (прогрів, обробка лугами та кислотами) ергофорну групу, аглютиніни перетворюються на аглютиноїди. Останні здатні фіксуватися на клітинах, але не викликають їх агрегації і випадання в осад. При великому вмісті в сироватці крові аглютиноїдів, фіксуючись на поверхні клітин, вони перешкоджають їх реагуванню з аглютинінами. Теоретичне й практичне значення має А. еритроцитів. Слід розрізняти імуноаглютинацію за допомогою сироваток крові, що містять відповідні антитіла, і А. при дії вірусів, а також при додаванні мікробних суспензій або приготованих із них препаратів. Перша лягла в основу диференціювання груп крові у людини і тварин. Вірусна гемаглютинація базується на адсорбції вірусу на поверхні еритроцитів і розглядається як процес, аналогічний адсорбції фага бактеріями або початковій фазі взаємодії вірусу з чутливою клітиною.
БМЭ. — М., 1983. — Т. 1; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987.